Після початку широкомасштабного вторгнення багато експатів з України у Відні одразу створили кампанії з надання допомоги. Одна з них – Олена Еллер (Elena Eller), керівниця відділу з управління асортиментом товарних категорій у компанії Beauty Care CEE. «Я спілкуюся з біженцями, які дісталися маленького села на заході України. Там невелика школа та спортивний зал були переобладнані на табір для біженців, у якому зараз проживає приблизно 40 жінок і дітей».
Про села часто забувають, направляючи основну допомогу у великі міста. Олена Еллер зв’язалася із цим селом через заклик свого колишнього однокласника, що просив надати допомогу. Разом зі своєю колегою Жужанною Сак (Zsuzsanna Szak), генеральною директоркою бізнес-підрозділу Beauty Care у Будапешті, вона організувала приватні пожертви. Співробітники Henkel в Угорщині перевезли ці пожертви до кордону з Україною. Звідти допомогу було доставлено до невеликого українського села. Варто зауважити, що це перевезення також було організовано приватно.
Наші співробітники в Польщі без вагань зголосилися допомогти та сформували для цього «команду янголів-охоронців». Окрім координування, надання житла та зустрічей українських колег і членів їхніх родин, команда насамперед підтримує їх після прибуття та допомагає облаштуватися в новій країні. Група волонтерів допомагає сім’ям біженців розпочати нове життя в Польщі. Кожна родина, що прибуває, отримує підтримку від особистого «янгола-охоронця».
Волонтери Henkel допомагають родинам українців, що прибули до Польщі.
Відкриті двері та перспективи в Німеччині
На території Німеччини перебуває багато співробітників Henkel, які прагнуть допомогти. Вони організовують доставку пожертв і надають житло біженцям. Серед цих людей і Крістін Турчетті (Christine Turchetti), яка працює в Henkel Fragrance Center у Крефельді. Вона розмістила двох жінок із доньками з України, які завдяки цьому віднайшли безпеку та спокій. Що спонукало Крістін Турчетті впустити їх у свій дім? «Моя мама багато розповідала мені, як у дитинстві кілька разів була змушена тікати зі своєю родиною. Вона й добре пам’ятала те відчуття, коли ти не знаєш, куди йти та чи знайдеш ти прихисток. Моя мама пишалася би мною за те, що я надала її дім людям, які цього потребують», – сказала Крістін Турчетті.
Ми навели лише кілька прикладів того, як багато людей надають практичну допомогу в ці жахливі часи. Вони демонструють, що наша спільнота та наша велика компанія, що усвідомлює ступінь своєї відповідальності, здатні швидко діяти, що ми можемо покластися одне на одного, особливо в кризових ситуаціях – таких як зараз. Ми об’єднуємося та демонструємо солідарність, незважаючи на державні кордони.